Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, Ти крилець не дал?-
Я б землю покинув і в небо злітал!

Далеко за хмари, подалі від світу,
Шукать собі долі, на горе - привіту,
І ласки у сонця, у зiрок прохать,
У світі їх яснім себе показать.

Бо долі ще змалку здаюсь я не любий,-
Я наймит у неї, ненача приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..

Кохаюся лихом і щастя не знаю.
І гірко без долі свій вік коротаю;
Й у горі спізнав я, що тільки одна -
Далекеє небо - моя сторона...